Мартин Боруля

Зібравши до кучі мізки, розкидані під час нелегких роздумів про життя-буття, Мартин Боруля прийшов до висновку, що реформами в країні поки що не пахне.

По - перше, виявляється, Віктор Федорович, йшов на президенти без жодних економічних програм, замінюючи їх пустопорожньою болтовнею. Лише після того, як новообраний прийшов до тями після переможної ейфорії, він дав Азарову 60 діб на розробку програми реформування економіки. Що це будуть за реформи, можна лише здогадуватись.

По - друге, з Азарова реформатор, як з Миколи Валуєва - королева краси. Діду вже пішов 63-й, за освітою - голог, з макроекономікою зіткнувся на  шостому десятку в бюджетному комітеті Верховної ради. Може оточення більш прогресивне? Та де там, дивіться, хоча б, попередню статтю.

По - третє, реформи, наспраді, нікому не потрібні. Міркуйте самі - в чому головна задача економіфчних реформ - в зменшенні видатків і одночасно в збільшенні прибутків. При цьому, держава повинна забезпечити певний рівень життя громадан, тобто стимулювати роботодавців до збільшення заробітних плат. Це, в свою чергу, приведе до скорочень, тобто до необхідності додаткових витрат бюджету на утримання безробітних.

Роботодавцю простіше тримати дешеву робочу силу, ніж модернізувати виробництво, а держава зацікавлена в тому, щоб люди хоч якось були зайняті, хоч що нібуть отримували і не претендували на видатки з бюджету.

Так що, живіть спокійно. Швидше Дніпро принесе води Чорного моря до пляжів Київського гідропарку, ніж уряд Януковича - Азарова реформує Українську економіку.